В чому проблема?
Ветеранів бойових дій на Донбасі в Україні більш ніж 370 тисяч. Понад 70% з них складають працездатні чоловіки та жінки віком від 25 до 45 років. Це говорить про те, що переважна більшість українських ветеранів – відносно молоді люди, яким не пізно опанувати нову професію. До того ж, коли в середньому в Україні 79% населення мають вищу освіту, то серед ветеранів таких лише третина. Ще третина мають професійно-технічну освіту, а отже близько 30% учасників бойових дій залишаються навіть без профосвіти. Ці дані свідчать про те, що значна кількість учорашніх захисників України потребує підтримки, як від держави, так і від суспільства. А освіта це те, що має допомогти цим людям краще адаптуватись до нової, невоєнної реальності.
В Україні існує цілий механізм, який гарантує учасникам бойових дій пільги на освіту. Це зазначено у двох нормативно-правових актах.
Перший – Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту», другий – Постанова КМУ «Про надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти».
Але як це все працює на практиці? Спробуємо розібратись.
Отже, уявімо, що ви ветеран, котрий прагне здобути вищу освіту. Ви маєте право на повну оплату навчання коштом державного або місцевого бюджетів. Втім, якщо ви раніше уже здобували вищу освіту за рахунок держави, така пільга вам недоступна. До того ж, скористатися нею можна лише якщо ви вступите на денну форму навчання в один із державних вишів. Часто такий варіант колишнім військовим не підходить, оскільки студентське життя це добре, але ж треба годувати родину (за статистикою тієї ж таки агенції Іnfo Sapiens 40% ветеранів мають дітей).
Крім того, моральна сторона такої пільги не дуже приємна. Припустімо, що ви вступаєте «на бюджет» в один з вишів, де є 15 пільгових місць на вибрану ним спеціальність. Разом з вами на ці ж місця претендують діти з багатодітних сімей, сироти, діти загиблих побратимів, словом, список пільговиків можна продовжувати ще довго. Перед вами постає незручний вибір – або зайняти місце якогось знедоленого підлітка, або відмовитись від держгарантії. І дуже часто ветеран робить вибір не на свою користь. До цього додається цілий квест зі збирання документів, а ще, певна річ, слід скласти вступні іспити. Зрештою, далеко не факт, що вам нададуть цю пільгу, адже у постанові КМУ чітко прописано: державна цільова підтримка певного виду надається керівником закладу освіти. Тож залишається сподіватись на удачу.
Як працює механізм такого кредитування? Ветеран, вступивши на навчання до державного або комунального закладу освіти, пише заяву на ім'я його керівника з проханням надати кредит. До заяви додає копії документів, що засвідчують його статус УБД. Після цього керівник закладу освіти приймає рішення – надавати кредит чи ні, оскільки саме виш і є кредитодавцем. На жаль, пільга ця майже не працює. Виші, які цьогоріч надали такі кредити, можна перерахувати на пальцях однієї руки. Причина дуже проста – в державі не найкраща економічна ситуація, тож керівництво ВНЗ часто не готове брати на себе роль кредитора.
У законодавстві передбачені й інші види пільг: соціальна стипендія, безоплатне проживання в гуртожитку та забезпечення підручниками, доступ до мережі Інтернет, систем та баз даних закладів освіти. Що стосується останнього, то у світі - це норма, а не пільга. Сподіваємось це стани буденністю і в Україні. Вся ситуація з держпільгами говорить про те, що у Мінветеранів, Мінсоцполітики та Міносвіти є над чим працювати.
Останні кілька років про необхідність здобуття нової освіти заговорили набагато активніше представники різних громадських організацій в Україні. Деякі з них вирішили по-своєму допомогти ветеранам з освітою. Приміром волонтери та випускниці Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА): Марія Берлінська та Люба Шипович у 2018 році заснували стипендійну програму імені Богдана Радченка для учасників АТО/ООС. Богдан Радченко – випускник НаУКМА, який пішов добровольцем на фронт та загинув у 2016 році.
Як це працює? Перше, що потрібно – мати освітній ступінь бакалавра. Ступінь магістра теж підходить, але за умови, що ви його здобули більше ніж п'ять років тому. Далі вам слід вступити на магістратуру в один із чотирьох навчальних закладів на контрактній основі. Після цього подати заявку на участь у стипендійній програмі. Вашу кандидатуру розгляне конкурсна комісія, з якою доведеться пройти співбесіду. Майте на увазі: якщо ви займаєтесь громадською діяльністю, це буде перевагою при розгляді вашої кандидатури, проте якщо ви уже брали участь в подібній програмі, то стипендію навряд чи отримаєте. Якщо ви виконали всі умови та успішно пройшли співбесіду, то згодом вам зателефонують. Врахуйте той факт, що після закінчення навчання вам обов'язково доведеться працювати за здобутою спеціальністю мінімум упродовж року.
Щорічно кращих 4-5 ветеранів-студентів отримують можливість навчатися безплатно. Додатково комісія фундаторів може прийняти рішення про надання щомісячної стипендії у розмірі 1300 грн, але це досить індивідуальна справа.
Єдине, що може стати незручним для багатьох ветеранів – це той факт, що заочна форма навчання є лише у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана. Проте у будь-якому випадку, якщо ви впевнені у своїх силах і твердо вирішили здобути вищу освіту в одному з цих вишів, варіант зі стипендіальною програмою – чи не найкращий вихід.
До речі, якщо все ж ви відклали якісь кошти на навчання, але їх все-таки не вистачає, зауважте, що Київська школа економіки робить велику знижку на навчання всім учасникам бойових дій. Вона становить 60% від вартості навчання на магістерській програмі. В цьому виші навчання на магістратурі коштує недешево – 95 000 гривень. Ветерану освіта тут обійдеться в 38 000 гривень, що приблизно дорівнює середній вартості магістерської програми на ту ж спеціальність в більшості державних вишів. Зазначимо, що навчання в школі лише платне. Це досить таки заможний ВНЗ, який на відміну від більшості державних та комунальних вишів може дозволити собі робити пільгові умови для ветеранів, тому гріх цим не скористатися.
Перепідготовка колишніх військових проходить у п'ятнадцяти українських університетах за академічної підтримки одного з найкращих закладів вищої освіти в Норвегії, університету Nord. Організатори курсів визначили найбільш перспективні в Україні спеціальності: «інформаційні технології в бізнесі», «безпека підприємницької діяльності», «облік і аудит в сфері послуг», «менеджмент організацій» тощо.
З 2014 року проєкт доповнили ще одним напрямком діяльності, заняттями з демобілізованими учасниками бойових дій, які проходять психологічну реабілітацію. З бійцями різних військових формувань працюють психологи, соціальні працівники та консультанти з працевлаштування.
